Якщо батьки працюють, а дитина залишається вдома з бабусею, найважливіше для бабусі — не піддатися спокусі стати «другою мамою». Щодо цього переживає будь-яка жінка, особливо якщо це дитина її дочки.

Ніжність і турбота, які бабуся колись «не додала» дочці (адже вона теж працювала, будучи мамою), тепер готові вилитися на «продовження» дочки — її дитину.

Це природно, але потрібно бути уважними, адже разом із ніжністю і турботою захочуть свого «повернення» і виховні заходи, і педагогічні переконання! Але ж у матері дитини є свої погляди на виховання, що не збігаються з поглядами бабусі, — врешті-решт, тепер за виховання дитини відповідає вона! Глибокі, щирі почуття заохочують бабусь до «нового материнства», але результатом іноді буває «невдячність» і дітей, і онуків. Батьки можуть відчувати ревнощі та розгубленість через те, що вони стають «не потрібними» своїм малятам, образу, що бабусі не ставляться до них як до дорослих і не враховують їх думок. А маленькі діти можуть відчувати відірваність від батьків, навіть свою «непотрібність», і виражати це агресивною поведінкою з бабусями, які «вкладають у них усю душу».

Але! Як би бабусям і дідусям не кортіло знову відчути себе батьками, їм краще не піддаватися спокусі та залишити батьківські права й обов'язки за мамами і татами (навіть якщо вони здаються занадто молодими, зайнятими чи легковажними).

А от батькам не варто піддаватися іншій спокусі — перекласти усю відповідальність за малюка на бабусю і дідуся. Усі рішення щодо здоров'я, виховання, навчання дитини повинні приймати батьки! Вони несуть юридичну і моральну відповідальність за свою дитину.

Цікаво, що ці дві спокуси (бабусина-дідусина — узяти усю відповідальність на себе і мамина-татова — перекласти усю відповідальність на своїх батьків) часто діють спільно. Тому справлятися з ними доведеться всією родиною (якщо, звісно, родина вирішить, що тут щось потрібно заподіяти).

Г. Кравцова
"Дитина і або кар`єра або Як бути гарними батьками, якщо Ви цілий день на роботі"