А. Бажання учитися у школі:
1. Дитина хоче йти до школи.
2. Особливого бажання йти до школи поки немає.
3. Іти до школи не хоче.

Б. Навчальна мотивація:
1. Усвідомлює важливість і необхідність навчання, власні цілі навчання чи набуті мають самостійну привабливість.
2. Власні цілі навчання не усвідомлюються, привабливим у школі для дитини є тільки зовнішній бік навчання (можливість ходити разом з однолітками до школи, носити шкільну форму, мати портфель тощо).
3. Мети навчання не усвідомлює, нічого привабливого у школі не бачить.

В. Уміння спілкуватись, адекватно поводитись і реагувати на ситуацію:
1. Досить легко вступає в контакт, правильно сприймає ситуацію, розуміє її зміст, адекватно поводиться.
2. Контакт і спілкування утруднені, розуміння ситуації і реагування на неї не завжди чи не зовсім адекватні.
3. Погано вступає в контакт, має сильні утруднення у спілкуванні, у розумінні ситуації.

Г. Організованість поведінки:
1. Поведінка організована.
2. Поведінка не достатньо організована.
3. Поведінка неорганізована.

Загальне оцінювання рівня психологічної і соціальної готовності до школи:
1. Вищий за середній, середній (розвиток більшості показників готовності оцінюється за першим рівнем).
2. Нижче середнього (розвиток більшості показників готовності оцінюється за другим рівнем).
3. Низьке (розвиток більшості показників оцінюється за третім рівнем).

II. Розвиток шкільно-значущих психофізіологічних функцій

А. Фонематичний слух, артикуляційний апарат:
1. Порушень у фонематичній будові мовлення, у звуковимові немає; мовлення правильне, виразне.
2. У фонематичній будові мовлення, у звуковимові є помітні порушення (необхідне обстеження логопеда).
3. Дитина недорікувата (необхідне обстеження логопеда).

Б. Дрібні м'язи руки:
1. Рука розвинена добре: дитина упевнено володіє олівцем, ножицями.
2. Рука розвинена недостатньо добре: олівцем, ножицями працює з напруженням.
3. Рука розвинена погано: олівцем, ножицями працює погано.

В. Просторова орієнтація, координація рухів, тілесна спритність:
1. Досить добре орієнтується у просторі, координує рухи; рухлива, спритна.
2. Відзначаються окремі ознаки недорозвинення орієнтації у просторі, координації рухів; недостатньо спритна.
3. Орієнтація у просторі, координація рухів розвинені погано; незграбна, малорухома.

Г. Координація в системі «око — рука»:
1. Може правильно «перенести» у зошит найпростіший графічний образ (візерунок, фігуру), що зорово сприймається на відстані (із класної дошки).
2. Графічний образ, що зорово сприймається на відстані, «переносить» у зошит із незначними перекручуваннями.
3. При «перенесенні» графічного образу, що зорово сприймається з відстані, допускає грубі перекручування.

Д. Обсяг зорового сприйняття (за кількістю виділених об'єктів у картинках-нісенітницях, картинках із безліччю контурів):
1. Відповідає середнім показникам вікової групи.
2. Нижче середніх показників вікової групи.
3. Набагато нижче середніх показників вікової групи.

Загальне середнє оцінювання рівня розвитку шкільно-значущих психофізіологічних функцій:
1. Вищий за середній, середній (розвиток більшості показників готовності оцінюється першим рівнем);
2. Нижчий від середнього (розвиток більшості показників готовності оцінюється другим рівнем);
3. Низький (розвиток більшості показників готовності оцінюється третім рівнем).

III.Розвиток пізнавальної діяльності

А. Світогляд:
1. Уявлення про світ досить розгорнуті й конкретні; може розповідати про країну, про місто, у якому живе, про тварин і рослини, пори року.
2. Уявлення досить конкретні, але обмежені безпосередньо навколишнім оточенням.
3. Світогляд обмежений; знання розпливчасті, безсистемні.

Б. Розвиток мовлення:
1. Мовлення змістовне, виразне, граматично правильне.
2. Дитині важко в пошуках слів, у вираженні думок; у мовленні зустрічаються окремі граматичні огріхи, воно недостатньо виразне.
3. Слова доводиться «витягати», відповіді найчастіше односкладні, у мовленні багато помилок (немає узгоджень, неправильний порядок слів, незакінченість пропозицій тощо).

В. Розвиток пізнавальної активності, самостійності:
1. Дитина допитлива, активна, завдання виконує з інтересом, самостійно, не потребуючи додаткових зовнішніх стимулів.
2. Дитина недостатньо активна і несамостійна, під час виконання завдань їй потрібна зовнішня стимуляція; коло зацікавлень досить вузьке.
3. Рівень активності, самостійності низький; під час виконання завдань потрібна постійна зовнішня стимуляція; інтересу до зовнішнього світу не виявляє.

Г. Сформованість інтелектуальних умінь (аналізу, порівняння, узагальнення, встановлення закономірностей):
1. Правильно визначає зміст (зокрема прихований зміст), аналізованого, точно узагальнюючи його у слові, бачить і усвідомлює найдрібніші розбіжності при порівнянні, виявляє закономірні зв'язки.
2. Завдання, що потребують аналізу, порівняння, узагальнення, встановлення закономірних зв'язків, виконує зі стимулюючою допомогою дорослого.
3. Виконує завдання з організуючою, направляючою допомогою вчителя; може перенести засвоєний спосіб діяльності на виконання подібного завдання.
4.  Виконуючи завдання, що вимагають аналізу, порівняння, виділення головного, установлення закономірностей, потребує навчально допомоги; сприймається допомога важко.

Д. Довільність діяльності:
1. Утримує мету діяльності, намічає її план; вибирає адекватні засоби; перевіряє результат; сама переборює труднощі в роботі; доводить справу до кінця.
2. Утримує мету діяльності; намічає план; вибирає адекватні засоби; перевіряє результат, однак у процесі діяльності часто відволікається, труднощі переборює тільки за психологічної підтримки.
3. Діяльність хаотична, непродумана; окремі умови розв'язуваної задачі у процесі роботи «губляться»; результат не перевіряється; перериває діяльність через труднощі; стимулююча, організуюча допомога малоефективна.

Е. Контроль діяльності:
1. Результати зусиль дитини відповідають поставленій меті, вона може сама зіставити всі отримані результати з поставленою метою.
2. Результати зусиль дитини частково відповідають поставленій меті, самостійно дитина не може бачити цю неповну відповідність.
3. Результати зусиль зовсім не відповідають поставленій меті, дитина не бачить цієї невідповідності.

Ж. Темп діяльності:
1. Відповідає середнім показникам вікової групи.
2. Нижчий за середні показники вікової групи.
3. Набагато нижчий за середні показники вікової групи.

3. Навчальні знання, уміння:
Вказати конкретно, з яким запасом навчальних умінь дитина йде до школи (знання літер, елементарні математичні уявлення).

Загальне середнє оцінювання рівня розвитку пізнавальної діяльності:
1.  Вищий за середній, середній (розвиток більшості показників оцінюється за першим рівнем).
2.  Нижчий від середнього (розвиток більшості показників оцінюється за другим рівнем).
3.  Низький (розвиток більшості показників оцінюється за третім рівнем).
4.  Дуже низький (розвиток інтелектуальних умінь оцінюється за четвертим рівнем при оцінюванні більшості показників третім).

IV. Стан здоров'я
1. Особливості розвитку на етапі дошкільного дитинства, що обтяжили розвиток дитини: важкі пологи, травми, тривалі захворювання.
2. Темп розвитку в дошкільному дитинстві (чи вчасно дитина почала ходити, говорити).
3. Стан соматичного здоров'я дитини:

• характер відхилень у системах і функціях організму, хворобливість;
• скільки разів у минулому році хворіла, скільки днів у цілому.

4. Визначення групи здоров'я.

Висновок:
1. Підстава для віднесення дитини до групи ризику.
2. Рекомендації з індивідуальної корекційної роботи.
3. Консультації у фахівців.